Діючі та завершені програми Фундації

Спільним шляхом до Об'єднаної Європи (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Програма вдосконалення стандартів зеленого туризму (спільно з Freedom House/PAUCI - USAID)

Розробка системи знакування туристичних маршрутів (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Створення наметових баз та спорудження туристичного притулку (спільно з ПТТК)

Чисті гори (спільно з посольством Королівства Нідерландів в Україні)

Розвиток активного туризму в с. Мислівка Долинського району (спільно з місцевою владою та підприємцями)

Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy (спільно з ПТТК та МЗС Польщі)

Зелені шляхи "Greenways" (спільно з CEG та BTC)

Спільним шляхом до Об'єднаної Європи (спільно з Івано-Франківською ОДА)

У 2001 р. Фундація спільно з Радою з туризму Карпатського регіону (п. Наталія Гасюк) розробила проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху). Проект передбачав відновлення існуючого в 20-30 рр. ХХ ст. відрізку Головного Карпатського Шляху, що проходив колишньою територією Польщі, розпочинався від Судетів, що на межі Польщі та Чехії, та закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. В рамках даного проекту Фундація отримала фінансову підтримку Івано-Франківської ОДА, за рахунок чого було придбано обладнання для прочистки маршрутів.

У 2002 р. Шлях було відновлено на таких ділянках:

• 16 - 19 травня 2002 року – Вишківський Ґорган, траверс Малого Ґоргану, Яворова Кічера – долина Свічі, підхід до вершини Поганець.
  На відрізку пер.Торуньський – Маґура – Ґорґан Прислуп дорога використовувалась для трелювання лісу. Завдяки допомозі голови Вишківської сільської Ради в 2003 році вдалось трохи навести там порядок, але від варварства лісорубів не застрахований жоден з прочищених нами відрізків.
• 24 – 26 травня та 6 – 9 червня - траверс Поганця, вихід на хребет, прочистка стежки в жерепі через обидві вершини Укерні, Сиваню Лолінську та вихід на полонину Солотвинка.
• 14 – 16 // 28 – 30 червня, 4 –7 // 11 – 14 липня – пошуки оптимального варіанту проходження Шляху на гору Молода із сторони Круглої (район Осмолоди). Відновлення стежки в жерепі до вершини Молодої та до полонини Солотвинка. Давній відрізок не зберігся. Ми спрямували Шлях старою дорогою від розвалин колишнього туристичного притулку з виходом на трелювальну дорогу, далі зруб (внизу - дві вежі для мисливців), далі поступовий набір висоти лісом (орієнтування по зарубкам на деревах та стежці в лісі) до райтштоку. Далі вліво райтштоком до виходу на хребет, на якому є джерело. Не доходячи до джерела 20 м, поворот вправо на хребет і далі по хребту Молодої. Стежка в жерепі збереглася місцями. Ухвалено рішення прокладати стежку, керуючись принципами прокладання маршрутів.
• 19 – 21 // 26 – 28 липня - розчистка дороги до Ґрофецького ставу (район Ґрофи), пошук оптимальних варіантів виходу шляху на Ґрофу. Спрямували Шлях через сідловину зі сторони вершини Кінь Ґрофецький. Прочистка стежки в жерепі через Ґрофу до полонини Плісце.
• 3 – 4 // 10 – 11 серпня - прочистка стежки на хребет Паренки, планування реконструкції притулку на полонині Плісце.
• 16 – 18 // 24 –26 серпня – прочистка стежки через плато Паренки, Малу Попадю.
• 4 – 6 вересня – прочистка стежки через Попадю до сідловини на Коретвину.
  Старий відрізок Шляху проходив від сідловини на північний схід в Ями. На спуску до райтштока стежка ще проглядається, але від верхів'я потоку Яма до його влиття в потік Паренки стежка змита водою і проглядається лише в декількох місцях. Прийнято рішення прокладати стежку по хребту Коретвиної в напрямку Петроса і далі опускати на стару гілку в районі Довгої Поляни.
• 10 – 12 вересня – відновлення стежки на Коретвину (у 2002 у верхів'ях не закінчена).
• 21 – 22 вересня - прочистка серпантину від повалених дерев від с.Осмолода на Соферу (початок Матагова).
  В ті часи Шлях не заходив в село Осмолода. В районі теперішнього Бистрицького лісництва (Різарня) знаходився туристичний притулок. Шлях від Довгої Поляни проходив через Різарню та далі до Яли (2 км від Різарні в сторону Бистрика) і звідти серпантинами виходив на Матагів в районі мисливського будиночка. В даний час в нижній частині хребта серпантини зруйновані трелювальною технікою та в багатьох місцях завалені деревами. Прийнято за доцільне направити Шлях в район села Осмолода і звідти на Матагів існуючими стежками.
• 4 – 6 жовтня – прочистка стежки в жерепі на Матагові від мисливського будиночка в бік Високої (у 2002 не закінчена) та лісових завалів вниз до Осмолоди (у 2002 не закінчена).
• Також ми заготовили лісоматеріали для реконструкції притулку на полонині Плісце.

У 2003 році (травень-серпень - по вихідних) :

• промаркований відрізок від Торуньського перевалу (Долинський район) до вершини Попадя (Рожнятівський район) біло-червоною маркою.
• серпень – прочистка стежки на Коретвину (не закінчена) та Петросі (у 2003 не закінчена).
• вересень – прочистка частини райтштока Сивулиного хребта та стежки з Високої в долину Кузьминця.
• жовтень - прочистка стежки на Високу (у 2003 на хребті вище серпантинів не закінчена).

У 2004 р. проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) врешті було внесено до офіційного плану розвитку туризму в області.

У 2004 році (травень)

• маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро (біло-синя марка). Не завершено на відрізку присілок Сіда – с. Вишків.

У 2005 році проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) набув статусу Програми розвитку мережі пішохідних туристських маршрутів в області.

У 2005 році (червень-липень)

• завершена прочистка відрізку Довга Поляна – Коретвина і с. Осмолода – Висока та відновлено відрізок Ігровець – пер. Боревка – траверс Боревки – Боревка – Лопушна – Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина).
• У серпні розпочато роботи з відновлення туристичного притулку на полонині Плісце, що поблизу г. Ґрофа (район с. Осмолода Рожнятівського району). Зведено і накрито коробку будівлі (листопад).

У 2006 р. спільно з Радою з туризму Карпатського регіону була розроблена Стратегія розвитку туризму Івано-Франківської області до 2015 р., в якій Фундації делеговано ряд функцій з приводу втілення в життя положень Програми розвитку.

У 2006 році (червень - липень)

• промарковано відрізок Східно-Карпатського Туристичного Шляху: Коретвина – Довга Поляна – Різарня – район Осмолоди - Софера - Матагів – Висока – Ігровець – пер. Боревка – Боревка – Лопушна – Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина) та відновлено маркування на відрізку Попадя – М. Попадя – Паренки – Ґрофа – ур. Кругла (біло-червона марка).
• У серпні промарковано маршрути від села Мислівка:
  на вершини Пустошак Малий та Великий (біло-жовта марка);
  на вершину г. Ґурґулат (біло-зелена марка)
• Також цього року отримано від держлісгоспу пиломатеріали для облаштування притулку, було розширено стежку по потоку Котелець для довозу матеріалів на його відновлення та закуплено цеглу для зведення пічки.

Створення наметових баз та спорудження туристичного притулку (спільно з ПТТК)

Восени 2002 року для поглиблення стосунків з Польським Товариством Туристично-Краєзнавчим (http://www.pttk.pl) було підписане "Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією". Згідно нього передбачалось створення на території власників сільських садиб двох наметових баз, а також планувалось розпочати діяльність з побудови першого українсько–польського туристичного притулку.
В силу різних причин (відсутності дозволу місцевих органів влади, недомовленостей з господарями тощо) реалізація Порозуміння з української сторони в 2003 році не вдалась. Від польських партнерів ми отримали методичну допомогу з правил знакування та оглянули знакування стежок на прикладі Бещад та Татр.

Програма вдосконалення стандартів зеленого туризму (спільно з Freedom House/PAUCI - USAID)

У 2003 році наш Проект був підтриманий Польсько-Американсько-Українською Ініціативою про Співпрацю (ПАУСІ), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і ми отримали Грант на вдосконалення стандартів зеленого туризму в 7 селах карпатського регіону.
Під час реалізації фінансованої частини Проекту були проведені 3 одноденні семінари в селах Бистриця Надвірнянського району, Вишків Долинського району та Гриньків (Осмолода, Кузьминець) Рожнятівського району і проведений конкурсний відбір учасників Проекту – власників сільських садиб та їх стажування в Польщі.

Розробка системи знакування туристичних маршрутів (спільно з Івано-Франківською ОДА)

В тому ж 2003 р. на запрошення Комісії Гірської Туристики ПТТК Фундація взяла участь в роботі 34 Міжнародної конференції Європейського Союзу Мандрівників ERA (http://www.era-ewv-ferp.org), входять туристичні організації 26 країн Європи в м. Кракові. Під час зустрічі були налагоджені контакти з Чеським (http://www.klubturistu.cz) та Словацьким Клубами Туристів – загальнодержавними громадськими організаціями. Домовились про обмін туристичними групами. Пізніше отримали від них Інструкції по знакуванню туристичних шляхів. Система знакування схожа до польської.
Система знакування “за кольорами”(т. зв.“карпатська”) на даний час застосовується практично у всіх державах, які межують з Карпатами. Тому більшою частиною території Карпат можна мандрувати завдяки спільному знакуванню. Єдину систему хочуть ввести за усієї Європи, але здебільшого системи досить відмінні, й реальних кроків в цьому напрямку не робиться. У кожній з європейських держав прознаковано сотні тисяч туристських маршрутів і, напевне, немає сенсу витрачати кошти на їхню заміну. Адже мандрівникові загалом однаково, якими знаками йти – тільки б вони були. Саме тому знакуванню маршрутів для туристів ми приділяємо найбільшу увагу.

У 2005 році Головою Фундації Василем Гутиряком спільно з Григорієм Мельником (управлінням туризму обласної адміністрації) була розроблена концепція розвитку мережі знакованих туристських маршрутів на території Івано-Франківської області, яка отримала статус Програми і затверджена розпорядженням голови обласної адміністрації.
Мета Програми: відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху та упорядкування інших гірських туристських маршрутів разом з пов’язаною з ними інфраструктури туризму. Програмою передбачене очищення та маркування стежок, відновлення маршрутів відповідно до історичних даних, побудова притулків для туристів, обладнання місць відпочинку тощо. На туристичних шляхах будуть встановлені дороговкази, інформаційні таблиці, щити зі схемами, стежки матимуть рекламно-пізнавальне забезпечення: карти, путівники, брошури про самі маршрути та найбільш цікаві місця.
Східно-Карпатський Туристичний Шлях є віссю даної мережі, він повинен поєднати найкращі місця регіону, цікаві природничі та культурні місцевості. Сама мережа налічуватиме більше 70 маршрутів і матиме протяжність близько 900 км.
На наш погляд, туристи, які приїжджають в гори на відпочинок, дедалі більше надають перевагу короткотривалим мандрівкам без важких наплечників. Тому в основу концепції ми заклали саме такі мандрівки. Довготривалі мандрівки – прерогатива молодих та здорових. Відповідно переважна більшість пропонованих нами маршрутів є місцевими або ближніми, їх тривалість 1-3 дні і вони дають можливість мандрівникам або повернутись у місцевість виходу, або вийти в сусідній район.
При плануванні концепції ми виходили з того, що маршрутів не повинно бути багато. Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).
Східно-Карпатський Туристичний Шлях за тривалістю є регіональним. Регіональні маршрути за вимогами є близькими до категорійних і їх повне проходження можливе тільки досвідченими туристами. Але ми хочемо створити такі умови, щоб і туристи з меншим досвідом мандрували ним. Для цього Шлях розбитий на декілька відрізків, проходження яких не створюватиме значних трудностей. Розпочинатись та закінчуватись відрізок буде в населених пунктах або місцях, де подорожуючий зможе поповнити запаси продуктів та прийняти душ. Перехід займатиме 2-3 дні, що відповідатиме тривалості ближніх маршрутів. Вже на коротших маршрутах планується облаштувати місця для ночівлі та тимчасового перепочинку. Для цього на таких проміжках необхідно відновити чи заново збудувати притулки, щоб мандрівники якомога рідше носили з собою важкі намети та спальники.
Для тих, хто вважає такий відпочинок “матрацним” і малопривабливим для себе – так званих диких туристів – залишиться багато недоглянутих стежок і немаркованих маршрутів. Цими ж стежками зможуть скористатись й інші відпочиваючі, якщо матимуть докладну карту району чи скористаються послугами провідників.

Розвиток активного туризму в с. Мислівка Долинського району (спільно з місцевою владою та підприємцями)

Наприкінці літа 2006 р. в ході зустрічі представників Фундації з керівними особами району та підприємцями було обговорено перспективи розвитку краю. За фінансового та технічного сприяння підприємців В. Малюка та В. Іваницького, та організаційного - мера Долини В. Гаразда та голови Шевченківської сільради Долинського району _____Гарвастовича_______ було прочищено та промарковано наступні маршрути:

• с. Мислівка - г. Великий Пустошак (біло-жовта марка)
• с. Мислівка - г. Ґурґулат (біло-зелена марка)

Чисті гори (спільно з посольством Королівства Нідерландів в Україні)

Фундація розробляє проектну документацію для участі в грантовій програмі Matra-KNIP, організованої посольством Королівства Нідерландів в Україні та Радником з питань сільського господарства, довкілля та якості продуктів.

Основні положення Проекту "Чисті гори":

• забезпечення природоохоронного режиму заказників, низки урочищ та пам'яток природи на території гірського масиву Ґорґанських гір шляхом встановлення інформаційних щитів, таблиць та вказівників з позначенням меж та правил поведінки.
• проведення низки екологічних акцій з метою прибирання найбільш засмічених територій регіону.
• очистка екологічних стежок.
• проведення екологічних акцій "Забери своє сміття з собою!" із заохоченнями у вигляді атрибутики акції та Фундації.
• встановлення контейнерів-сміттєзбірників у найбільш відвідуваних місцях, сприяння утилізації сміття.

Зелені шляхи "Greenways" (спільно з CEG та BTC)

Розроблена нами концепція побудована на принципах сталого розвитку (sustainable development) – екологічно зорієнтованого місцевого економічного розвитку. Означення маршрутів на місцевості збільшить приїзд туристів, що змусить місцевих мешканців розвивати сферу послуг (проживання, харчування, прокат тощо), стимулюватиме до охорони природи, збереження ландшафтів і зменшення вирубок лісу та сприятиме використанню інших місцевих ресурсів. Як результат – розвиватиметься підприємництво, створюватимуться додаткові робочі місця і джерела доходів, активізуються місцеві громади, розвиватимуться місцеві ініціативи, стимулюватиметься відновлення та охорона традиційних ремесел, налагоджуватиметься співпраця між місцевостями та регіонами.
Ми виступаємо також за обмеження приватно-промислової діяльності в певних гірських районах області, до яких ми пропонуємо віднести місцевості, які лежать у високогір’ї (наприклад, починаючи з висоти 1000-1200 м над рівнем моря), місця поблизу відомих історичних чи природних пам’яток: скель, водоспадів тощо (в радіусі 1-2 км) та екотуристичні шляхи (для прикладу, по периметру до 0,5-1 км). На даних територіях необхідно залишити натуральне середовище і споруджувати на них виключно будівлі, які слугуватимуть туристам для тимчасового перепочинку (туристичні притулки, колиби тощо).
Основу туризму в регіоні, на наш погляд, мають становити самобутня природна та історична спадщина, унікальні місцеві звичаї та культура, мальовничі краєвиди та збережена флора і фауна, а не кількість гірськолижних витягів та туристичних комплексів. Безумовно, дані об’єкти потрібні, але вкрай необхідно обмежити їхню кількість та величину до таких розмірів, щоб вони не завдавали шкоди природному середовищу і не гальмували місцевий розвиток. Основу нічліжної бази в районах повинні становити самобутні сільські садиби місцевих мешканців. Тільки в такому випадку ми зможемо зберегти свою ідентичність і наші терени залишаться цікавими для туристів.
Дана практика існує як у США, так і у країнах Європейського Союзу і однією з таких програм є програма розвитку “зелених” коридорів Greenways (Зелені стежки) Асоціації «Партнерство заради довкілля та сталого розвитку».
Вперше термін “ґрінвейс” з’явився в 50-х роках ХХ сторіччя в США у вигляді рекреаційних стежок (піших та велосипедних), які пропагували активний стиль життя та немоторизований відпочинок. У європейських країнах ідея Ґрінвейс почала розповсюджуватись наприкінці 80-х років і на даний час Європейське Об’єднання Greenways (European Greenways Association - EGWA) вже налічує 35 членів.
Зелені стежки – це туристичні траси спадщини і екотуристичні продукти, які створюються в районах рік, загальновідомих історичних, комерційних шляхів і натуральних природних коридорів. Ця партнерська ініціатива базується на співпраці неурядових організацій, місцевих рад, урядових інституцій і підприємництва. Для реалізації своїх цілей Greenways пропонують використовувати старі інфраструктури і шляхи (необлаштовані туристські та мисливські стежки, занедбані лісові будиночки, покинуті колії тощо).
В 2006 році ми розпочали співпрацю з об’єднанням “Центральний та Східноєвропейський Ґрінвейс” (CEG, http://www.environmentalpartnership.org), в який входять 6 фундацій з Центральної та Східної Європи (які є членами EGWA) та Сербії і Білорусі на правах спостерігача. Наш представник також взяв участь у конференції CEG, яка відбулась в жовтні 2006 року в місті Пловдів (Болгарія), на якій зробив презентацію організації та розповів про наші наміри щодо реалізації подібних шляхів на території Прикарпаття, концепція прокладення яких на стадії розробки. Результатом зібрання було підписання Сопронської декларації.

Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy (спільно з ПТТК та МЗС Польщі)

У продовження реалізації підписаного в 2002 році “Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією”, в 2006 році ми стали партнерами Проекту “Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy”, який отримав фінансування від Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

Було зроблено:

У вересні – жовтні були промарковані наступні маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:
В районі села Осмолода:
на г. Ґрофа (біло–зелена марка);
на хр. Ґорґан (біло–синя марка);
на г. Молода (біло-жовта марка);
на оз. Росохан (біло-чорна марка – не завершено 1 км).
В районі села Пасічна Надвірнянського району означено кільцевий маршрут:
с. Пасічна – Бухтівецький водоспад – ур. Розтоки - г. Діл – с. Постоята (біло-зелена марка, не завершено 1,5 км)
В районі селища Верховина означено кільцевий маршрут:
с. Верховина – Довбушеві Комори – траверс г. Синиці – с. Криворівня (біло-жовта марка)
На території Яремчанської міської ради означено гірський веломаршрут маршрут:
с.Микуличин – г.Буковинка – перевал Рижі – смт.Ворохта (біло-зелена марка, не завершено)
Детальніше з Проектом можна ознайомитись на сайті http://www.ukraina.gory.info.

Під час реалізації Проекту відбулось навчання в Польщі для прeдcтaвникiв aдмiнicтрaцiї oблacті і гiрcькиx райoнiв, члeнiв cycпiльниx oргaнiзaцій та мeшкaнцiв гiрcькиx територій, а також були проведені знакувальні роботи на Україні (300 км шляхів). Окрім цього, за участі партнерів проекту, видана туристична карта Ґорґани мірилом 1:50000 та путівник по Українських Карпатах в трьох мовних варіантах – польському, англійському та українському.

2007 © Фундація "Карпатські стежки"