Програми Фундації

Спільним шляхом до Об'єднаної Європи (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Програма вдосконалення стандартів зеленого туризму (спільно з Freedom House/PAUCI - USAID)

Розробка системи знакування туристичних маршрутів (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Створення наметових баз та спорудження туристичного притулку (спільно з ПТТК)

Турбота про ґорґанські заказники (спільно з Королівством Нідерландів в Україні)

Розвиток активного туризму в с. Мислівка Долинського району (спільно з місцевою владою та підприємцями)

Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy (спільно з ЦОТГ ПТТК)

Зелені шляхи "Greenways" (спільно з CEG та BTC)

Зелені стежки Прикарпаття (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Спільним шляхом до Об'єднаної Європи (спільно з Івано-Франківською ОДА)

У 2001 р. Фундація розробила проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху). Проект передбачав відновлення існуючого в 20-30 рр. ХХ ст. відрізку Головного Карпатського Шляху, що проходив колишньою територією Польщі і розпочинався від Судетів, що на межі Польщі та Чехії, та закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. В рамках даного проекту Фундація отримала фінансову підтримку Івано-Франківської ОДА, за рахунок чого було придбано обладнання для прочистки маршрутів.

У 2002 р. Шлях було відновлено на таких ділянках:

• Торуньський перевал - Вишківський Ґорган - траверс Малого Ґоргану - Яворова Кічера - долина Свічі - траверс Поганця - обидві вершини Укерні - Сиваня Лолінська - полонина Солотвинка - Молода - ур.Кругле - став Ґрофянський - Ґрофа - Паренки - М.Попадя - Попадя - Коретвина (у 2002 у верхів'ях не закінчена).
  
• Від с.Осмолода по Матогову до Високої (вище лісничівки у 2002 не закінчена).
• Також ми заготовили лісоматеріали для реконструкції притулку на полонині Плісце.

У 2003 році:

• Промаркований відрізок від Торуньського перевалу (Долинський район) до вершини Попадя (Рожнятівський район).
• Прочистка стежки на Коретвину (у 2003 не закінчена).
• Прочистка частини райтштока хребта Сивулі та стежки з Високої в долину Кузьминця.
• Прочистка стежки на Високу (у 2003 на хребті вище серпантинів не закінчена).

У 2004 р. проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) врешті було внесено до офіційного плану розвитку туризму в області.

У 2004 році (травень)

• маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро. Не завершено на відрізку: присілок Сіда – с. Вишків.

У 2005 році проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) набув статусу Програми розвитку мережі пішохідних туристських маршрутів в області.

Що ж передбачено Програмою?

Станом на сьогодні в розвитку туризму на Прикарпатті є три основні проблеми (окрім тих, про які ви самі здогадались), пов’язані між собою: туристи, маршрути та сміття (відходи від туризму). Першого хочеться якнайбільше, останнього – якнайменше, а середнього – в достатній кількості. Збільшення першого приводить до збільшення останнього, але саме середнє може зменшити проблеми для всіх згаданих. Один прознакований маршрут – це додатковий стимул для туриста залишитись в даній місцевості ще на день, а звідси - додаткові доходи для сфери обслуговування, нові робочі місця тощо.

Якщо маршрутів немає, чи вони не означені, то туристи ходять в гори куди завгодно, звідси виникають і небезпечні наслідки як для них самих, так і для природи. На маршрутах сміття локалізується і процес засмічення можна тримати під контролем. Період міжсезоння, коли туристів та сміття мало, є найбільш сприятливим для організації маршрутів.

Виходячи з цього, конкретними завданнями даної Програми є:

• Розробка та затвердження мережі туристських маршрутів і шляхів Івано–Франківської області.
• Завершення розробки та затвердження „Інструкції із знакування туристських шляхів Івано–Франківської області”;
• Відновлення та знакування за європейськими стандартами відрізків “Ґорґани” та “Чорногора” Східно-Карпатського Туристичного Шляху;
• Відновлення та знакування інших туристських маршрутів та екологічних стежок в Долинському, Богородчанському, Надвірнянському, Рожнятівському, Верховинському районах та на території Яремчанської міськради;
• Виготовлення та встановлення інформаційних стендів в селах районів, охоплених Програмою, із зображенням на них існуючих і запланованих туристських маршрутів та екологічних стежок;
• Будівництво гірських притулків, реконструкція занедбаних мисливських будинків, колиб (притулків для пастухів) з метою їх використання для туризму;
• Облаштування місць для тимчасового відпочинку туристів (наметові галявини, лавки, столики, місця для розведення вогню), виготовлення та встановлення сміттєзбірників вздовж Шляху;
• Створення рекреаційних зон в межах проходження Східно-Карпатського Туристичного Шляху та перебігу туристських маршрутів з метою захисту стежок та збереження флори та фауни;
• Проведення в гірських районах семінарів для власників сільських садиб за участю представників місцевої влади;
• Видання детальних топографічних туристичних мап, карт-путівників, рекламно-інформаційних матеріалів по маршруту проходження Шляху.

Як це повинно реалізовуватись? Наші пропозиції наступні.

Туристи, які приїжджають в гори на відпочинок, дедалі більше надають перевагу короткотривалим мандрівкам без важких наплічників. Тому в основу концепції ми заклали саме такі мандрівки. Довготривалі мандрівки – прерогатива молодих та здорових. Переважна кількість пропонованих нами маршрутів є місцевими або ближніми, їх тривалість 1-3 дні і вони дають можливість мандрівникам або повернутись в місцевість виходу, або вийти до сусіднього району. Ці маршрути будуть в компетенції осіб, відповідальних за туризм при місцевих (сільських, районних) органах влади.

Для молодих та здорових пропонуватимуться далекобіжні маршрути, які триватимуть більше 3 днів чи закінчуватимуться в сусідніх районах та областях. Ці види маршрутів будуть в компетенції обласних органів влади (комісії із знакування).

Маршрутів не потрібно багато. Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).

Туристи, які вирушають в довготермінові мандрівки, є більш свідомими та краще підготовленими і, як правило, після себе залишають значно менше відходів життєдіяльності, проте місця відпочинку в будь-якому випадку періодично потребують прибирання.

Східно-Карпатський Туристичний Шлях за тривалістю є регіональним. Регіональні маршрути за вимогами є близькими до категорійних, і їх повне проходження можливе тільки досвідченими туристами. Однак ми хочемо створити такі умови, щоб і туристи з меншим досвідом мандрували ним. Для цього Шлях розбитий на декілька відрізків, проходження яких не складатиме значних труднощів. Початок та завершення відрізку буде в населених пунктах або місцях, де подорожуючий зможе поповнити запаси продуктів та прийняти душ. Перехід займатиме 2-3 дні, що буде відповідатиме тривалості ближніх маршрутів. Вже на коротших маршрутах планується облаштувати місця для ночівлі та тимчасового перепочинку. Для цього на таких проміжках необхідно відновити чи заново збудувати притулки, щоб мандрівники якомога рідше носили з собою намети та спальники. І тоді реальним буде варіант, коли сім’я, вирушивши з різних місць, зможе зустрітись посередині маршруту, попити пива і далі рушити без надмірних витрат енергії на перенесення важких наплічників.

Для тих, хто вважає такий відпочинок “матрацним” і малопривабливим для себе – так званих дикунів – залишиться багато інших стежок і немаркованих маршрутів. Цими ж стежками зможуть скористатись інші відпочиваючі, якщо матимуть докладну карту району чи скористаються послугами провідника.

У 2005 році

• Завершена прочистка відрізку Довга Поляна – Коретвина і с. Осмолода – Висока та відновлено відрізок Ігровець – пер. Боревка – траверс Боревки – Боревка – Лопушна – Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина).
• У серпні розпочато роботи з відновлення туристичного притулку на полонині Плісце, що поблизу г. Ґрофа (район с. Осмолода Рожнятівського району). Зведено і накрито коробку будівлі (листопад).

У 2006 р. Івано - Франківською обласною адміністрацією спільно з Радою з туризму Карпатського регіону була розроблена Стратегія розвитку туризму Івано-Франківської області до 2015 р., в якій Фундації делеговано ряд функцій з приводу втілення в життя положень Програми розвитку.

У 2006 році

• Промарковано відрізок: Коретвина – Довга Поляна – Різарня – район Осмолоди - Софера - Матагів – Висока – Ігровець – пер. Боревка – Боревка – Лопушна – Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина) та відновлено маркування на відрізку Попадя – М. Попадя – Паренки – Ґрофа – ур. Кругле.
• Промарковано маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:
  - від села Осмолода:
  на вершину Ґрофа;
  на вершину Молода;
  на хребет Ґорґан;
  до озера Росохан (у верхів'ях в поточному році не закінчено ~1км),
  - в районі села Пасічна Надвірнянського району означено кільцевий маршрут с.Пасічна – Бухтівецький водоспад – ур.Розтоки - г.Діл – с.Постоята (не завершено 1,5 км);
  - в районі селища Верховина означено кільцевий маршрут с.Верховина – Довбушеві Комори – траверс г.Синиці – с.Криворівня;
  - на території Яремчанської міської ради розпочато означення гірського веломаршруту с.Микуличин – г.Буковинка – перевал Рижі – смт.Ворохта.
• Також цього року отримано від держлісгоспу пиломатеріали для облаштування притулку, було розширено стежку по потоку Котелець для довозу матеріалів на його відновлення та закуплено цеглу для зведення пічки.

  У 2007 році

  • квітень - завершено маркування кільцевого маршруту в районі села Пасічна: с.Пасічна – Бухтівецький водоспад – ур.Розтоки - г.Діл – с.Постоята (біло-зелена марка).
  • травень - промарковано маршрут від с.Гута до Манявського та Бухтівецького водоспаду і с.Пасічна (біло-червона марка)
  • травень - розчищення стежки від вітровалів та закінчення маркування маршруту (біло-чорна марка) з с. Осмолода на оз. Росохан та на хр. Аршиця.
  • Маркування з’єднувальних шляхів в районі с.Осмолода:
    Різарня – пер. Боревка (біло-жовта марка);
    Дальня Яла – хребет Сивулі (біло-чорна марка).
  • Відновлення та ознакування маршрутів в Рожнятівському районі:
    с. Кузьминець – пол.Середня (біло-жовта марка);
    с. Гриньків – Заплата - пол.Середня - г. Середня (біло-зелена марка).
  • Відновлення та означення маршрутів в районі с. Гута Богородчанського району:
    до пер. Боревка (біло-зелена марка);
    на полонину Середня (біло-синя марка);

  В подальших планах:

  • Відновлення та означення маршруту с. Максимець Надвірнянського району - пол. Рущина (біло-зелена марка)
  • Облаштування маршруту с. Гута - пол. Рущина (біло-жовта марка)

Схема маршрутів (2 Мб)

Створення наметових баз та спорудження туристичного притулку (спільно з ПТТК)

Восени 2002 року для поглиблення стосунків з Польським Товариством Туристично-Краєзнавчим (http://www.pttk.pl) було підписане "Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією". Згідно нього передбачалось створення на території власників сільських садиб двох наметових баз, а також планувалось розпочати діяльність з побудови першого українсько–польського туристичного притулку.
В силу різних причин (відсутності дозволу місцевих органів влади, недомовленостей з господарями тощо) реалізація Порозуміння з української сторони в 2003 році не вдалась. Від польських партнерів ми отримали методичну допомогу з правил знакування та оглянули знакування стежок на прикладі Бещад та Татр.

Програма вдосконалення стандартів зеленого туризму (спільно з Freedom House/PAUCI - USAID)

У 2003 році наш Проект був підтриманий Польсько-Американсько-Українською Ініціативою про Співпрацю (ПАУСІ), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і ми отримали Грант на вдосконалення стандартів зеленого туризму в 7 селах карпатського регіону.
Під час реалізації фінансованої частини Проекту були проведені 3 одноденні семінари для регіональних операторів у галузі зеленого туризму та представників місцевої влади в селах Бистриця (Максимець) Надвірнянського району, Вишків (Мислівка) Долинського району та Гриньків (Осмолода, Кузьминець) Рожнятівського району і проведено однотижневе стажування в Польщі для 12 осіб, яких було відібрано на конкурсних засадах.
Під час реалізації проекту було зорганізовано:
1) поїздки до цільових сіл з метою пропагування проекту та задля проведення конкурсного відбору учасників.
2) три одноденних семінари (не менше як по 20 учасників в кожному) - в кожному цільовому районі; в семінарах взяли участь 2 польських експерти.
Теми семінарів: оцінка існуючих туристичних місць, вартих уваги; маркетинг туристичних послуг, пропагування зеленого туризму.
3) вибрані за конкурсом учасники семінару взяли участь у шестиденному стажуванні в Польщі.

Розробка системи знакування туристичних маршрутів (спільно з Івано-Франківською ОДА)

В червні 2002 року ми були співорганізаторами Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку активних форм туризму, екотуризму та маркування туристських шляхів в Карпатському регіоні.
Мета семінару: визначення пріоритетів розвитку активного туризму в Карпатському регіоні, ознайомлення зі станом та перспективами розробки мережі туристських шляхів, та їх знакування, обговорення проблеми знакування туристських шляхів в Україні, координація зусиль організацій та приватних підприємств, які працюють в цій галузі.
Тематичні напрямки роботи семінару :
- маркетинг активних форм туризму Карпатського регіону;
- правові, наукові, практичні аспекти вирішення проблеми знакування;
- аналіз європейських систем знакування та основні вимоги до знакування туристських шляхів в Карпатському регіоні; - нормативні документи зі знакування (Інструкція, Паспорт туристського шляху, Реєстр туристських шляхів регіону, Положення про комісію зі знакування, Положення про знакувальника, Навчальні програми знакувальників, Протоколи прийомки шляху);
- мережі туристських шляхів Карпатського регіону (по видах туризму, по категоріях, в національних парках);
- організаційні питання активного туризму Карпатського регіону (підготовка кадрів для активного туризму, підготовка спеціалістів для знакування туристських шляхів, створення об'єднання з активних форм туризму в Карпатському регіоні).

На семінарі були представлені дві системи знакування туристських шляхів – за кольорами та літеро - цифрова. Літеро - цифрова система знакування (т.зв. альпійська), застосовується переважно в країнах, які межують з Альпами (Австрія, Франція, Іспанія, Португалія) і полягає в означенні маршрутів комбінацією цифр та літер.
Система знакування “за кольорами”(т.зв. карпатська) в даний час застосовується практично у всіх державах, які межують з Карпатами. Тому більшою територією Карпат можливо мандрувати завдяки спільному знакуванню.

Виходячи з того, що ми знаходимось в карпатському регіоні і основними відвідувачами наших теренів будуть наші сусіди – поляки, словаки, чехи, угорці, на початку в основу знакування на наших теренах ми взяли польську інструкцію із знакування туристських маршрутів. Львівські розробники більше схилялись до австрійської системи.
Кожна із систем має свої переваги та недоліки, і роблячи вибір, ми пам’ятали, що колишня радянська система знакування також була колірною.

”В 2003 р. на запрошення Комісії Гірської Туристики ПТТК Фундація взяла участь в роботі 34 Міжнародної конференції Європейського Союзу Мандрівників ERA в м.Кракові (http://www.era-ewv-ferp.org), входять туристичні організації 26 країн Європи. Під час зустрічі були налагоджені контакти з Чеським (http://www.klubturistu.cz) та Словацьким Клубами Туристів – загальнодержавними громадськими організаціями. Домовились про обмін туристичними групами. Пізніше отримали від них Інструкції по знакуванню туристських шляхів.

Далі були пошуки в Інтернеті, переклад інструкцій інших країн, робота з матеріалами опонентів і постійні дискусії.
Після тривалих дебатів, ми переглянули наші погляди і запропонували комбінований підхід, в основі якого лежить колірна система але з елементами літеро – цифрової.
Під час розробки власної системи, ми також брали до уваги те, скільки і яких маршрутів нам потрібно, якими ми бачимо терени Івано-Франківщини в майбутньому. Враховуючи негативний досвід європейських держав та виходячи із принципів екологічно зорієнтованого місцевого економічного розвитку, ми прийшли до висновку, що маршрутів в лісовій зоні Карпат не потрібно багато, їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).
В даний час в Європі існує дефіцит на дикі, необлаштовані території і тому нашим завданням є зберегти їх на наших теренах.

Відповідно до цього, всі місцеві пішохідні маршрути на місцевості будуть знакуватись чотирма основними кольорами - жовтим, зеленим, синім та чорним. Ці маршрути будуть в компетенції осіб, відповідальних за туризм при місцевих (сільських, районних) органах влади.

Пішохідні маршрути, які виходять за межі району, знакуватимуться червоним кольором з нанесенням номера маршруту. Для молодих та здорових пропонуватимуться регіональні маршрути, які триватимуть більше 3 днів чи закінчуватимуться в сусідніх областях. Такі маршрути теж позначатимуться червоним кольором з буквою Р та номером. Ці види маршрутів будуть в компетенції обласних органів влади (комісії із знакування). Дана концепція буде також використовуватись при знакуванні маршрутів для туристів з іншим способом пересування, але при знакуванні вело- та кінних маршрутів будуть застосовуватись таблички або піктограми із зображенням способу пересування (велосипеда, коня), як більш небезпечних. Для водних маршрутів – окремий набір знаків.

Пропонована нами система знакування завчасно і конкретно інформує туристів про довготривалість маршруту (кольори - номери) та спосіб пересування (смуги - піктограми), що підвищує безпеку мандрівки. Поділ маршрутів за сферою відповідальності дозволяє фінансувати створення маршрутів з багатьох джерел (розподіл затрат).

Схема туристських маршрутів, знакованих за колірною системою (2 Мб)

Розвиток активного туризму в с. Мислівка Долинського району (спільно з місцевою владою та підприємцями)

Наприкінці літа 2006 р. в ході зустрічі представників Фундації з керівними особами району та підприємцями було обговорено перспективи розвитку краю. За фінансового та технічного сприяння підприємців В. Малюка і В. Іваницького та організаційного - голови Шевченківської сільради Долинського району було прочищено та промарковано два одноденних маршрути - на вершини Пустошак Малий та Великий та на вершину Ґурґулат.

Турбота про ґорґанські заказники (спільно з Королівством Нідерландів в Україні)

Фундація завершила Проект "Турбота про ґорґанські заказники" в рамках грантової програми Matra-KNIP, організованої офісом Радника з питань сільського господарства, довкілля та якості продуктів при посольстві Королівства Нідерландів в Україні.

Було зроблено:

• забезпечено природоохоронний режим 17 об'єктів природно-заповідного фонду Рожнятівського району (4 заказники, 6 пам'яток природи місцевого значення і 7 заповідних урочищ) шляхом встановлення 29 природоохоронних знаків.
• проведено екологічної акції "Чисті гори" з метою прибирання найбільш засмічених рекреаційних територій та природоохоронної території заказника "Ґрофа"
• розпочато екологічну акцію "Забери своє сміття з собою!", що покликана привернути увагу громадськості до проблеми крайньої засміченості популярних відпочинкових територій, стимулювання до повернення сміття з походів для подальшої утилізації, встановлення контейнерів-сміттєзбірників у найбільш відвідуваних місцях та гірських селах, вторинна переробка, поширення передового досвіду.

Зелені шляхи "Greenways" (спільно з CEG та BTC)

http://www.greenways.org.ua

Ґрінвейс (зелені шляхи) – це туристичні траси спадщини і екотуристичні продукти, які створюються в районі рік, загальновідомих, історичних комерційних шляхів і натуральних природних коридорів. Вони поєднують регіони, туристичні принади та місцеві ініціативи, підтримують розвиток туризму, сприятливого для середовища і рекреації та пропагують здоровий стиль життя і немоторизовані засоби транспорту - туризм велосипедний, піший, кінний, водний, т.п. Вони сприяють збереженню природної та культурної спадщини, зменшенню знищень, спричинених механізмами, надають право вибору для безпечних мандрівок, розваг та туризму, а також заохочують до активного відпочинку. Зелені стежки змушують місцевих жителів і бізнес разом з регіональними та державними урядами працювати на поліпшення їхніх громад. Вони дають шанс на покращення якості життя і середовища, розвиток місцевого господарства, пропагування місцевих продуктів, підтримку підприємництва серед місцевих людей та збереження унікальних цінностей природи, ландшафтів і культури.

Вперше поняття Ґрінвейс з’явилось в 50-х роках ХХ сторіччя в США у вигляді рекреаційних стежок (піших та роверових), які пропагували активний стиль життя та немоторизований відпочинок. В даний час там існує вже понад 18 тисяч кілометрів зелених шляхів.
В європейських країнах ідея Ґрінвейс почала розповсюджуватись наприкінці 80 років і реалізовується через створення «зелених» коридорів. Це окремі маршрути, які проходять вздовж давніх історичних шляхів, натуральних природних коридорів чи полишених та не використовуваних комунікаційних шляхів. Зелені стежки пропонують використовувати старі інфраструктури і шляхи: необлаштовані туристські та мисливські стежки, занедбані лісові будиночки, покинуті колії тощо.
Європейське Об’єднання Greenways (European Greenways Association - EGWA) було створене в 1997 році в місті Намур (Бельгія) і налічує 35 членів.
Ініціатива Ґрінвейс виросла з кількасот місцевих проектів, які були ініційовані громадськими організаціями, школами і радами завдяки підтримці Konsorcjum Environmental Partnership for Central Europe (EPCE) на протязі останніх 15 років. Виникла ідея об’єднати їх в мережу з метою сприяння розвитку надмісцевих та надрегіональних ініціатив з метою пропагування цінних в туристичному сенсі регіонів.

В Центральній та Східній Європі діє Програма “Центральні і Східноєвропейські Зелені Шляхи” (CEG) яка є ініціативою товариства "Environmental Partnership for Sustainable Development" і об’єднує 6 незалежних фундацій: Nadace Partnerstvi в Чеській республіці – координатор Програми, Fundacje Partnerstwo dla Srodowiska в Польші, Nadacia Ekopolis в Словакії, Okotars Alapitvany в Угорщині, Fundatia pentru Parteneriat в Румунії та Фондация „ЕкоОбщност” в Болгарії. В 2005 році до мережі Greenways CEG приєднались організації з Сербії Zelena mreza Vojvodine з Нового Саду i Білорусі ОБЩЕСТВЕННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ «АГРО- И ЭКОТУРИЗМ» з Мінська.
Ця партнерська ініціатива основана на співпраці неурядових організацій, місцевих рад, урядових інституцій і підприємництва і має на меті підтримку охорони природної та культурної спадщини та врівноважений розвиток через туризм, сприятливий для середовища, пропагування місцевих продуктів та заохочення громад до суспільних ініціатив.
Віссю Програми є “зелені коридори”- шляхи природної та культурної спадщини, які поєднують регіони Центрально-Східної Європи.

Цілі Ґрінвейс:
1. Активізація місцевих громад – розвиток місцевого підприємництва, створення додаткових робочих місць і джерел доходів, відновлення та охорона традиційних ремесел.
2. Охорона природи та культурної спадщини, збереження ландшафтів.
3. Використання місцевих ресурсів – нічліжної бази, харчування, туристичних послуг та місцевих продуктів.
4. Співпраця між державами, регіонами, місцевостями та їх мешканціми.
5. Допомога місцевим громадам у відкритті і зміцненні суспільної та культурної ідентичності, покращення умов та якості життя.
6. Надання інформації для туристів з метою кращого пізнання ними регіону, його проблематики, місцевих ініціатив, дій, організації і т.п.
7. Пропагування немоторизованих форм транспорту чи сприятливих для середовища форм туризму, рекреації та спорту.
8. Заохочення подорожуючих до використання більш сприятливих для природи засобів пересування - ногами, ровером, на конях чи використання громадського транспорту замість використання власного автотранспорту.
9. Заохочення людей до руху, покращення здоров’я і безпеки під час подорожей і активного відпочинку.

В рамках конкретних зелених шляхів місцеві партнери (неурядові організації, школи, агро туристичні господарства тощо) як і туристичні агенції готують та впроваджують на ринок різноманітні туристичні пропозиції як для окремих туристів, так і організованих груп, які спрямовані на різні сегменти ринку. Це можуть бути заняття в зелених школах, творчих майстернях, пропозиції активного та пізнавального відпочинку, а також регіональні чи міжнародні роверові, пішохідні, каякові злети чи змагання вздовж цілого шляху Ґрінвей.
Всі туристичні продукти на зелених шляхах Ґрінвей основані на використанні місцевого потенціалу і підтримці місцевих громад. Вони опираються на місцеві ресурси – туристичні послуги, культурні пропозиції регіону, місцеві продукти і місця їх продажу та суспільні ініціативи. Мандрівки шляхами природної та культурної спадщини – індивідуальні чи за участі туристичних агенцій носять характер пізнавально – еко-етнотуристичний. Вони дають можливість пізнання проблематики і специфіки різних природничо, культурово, етнічно, суспільно-економічних регіонів та нових цікавих людей, фахівців з питань охорони спадщини та використання її на предмет оживлення місцевої економіки і врівноваженого розвитку.
Врівноважений туризм (сприятливий для середовища) полягає на такому використанні матеріальних і нематеріальних ресурсів середовища, при якому забезпечена рівновага не тільки в сфері екології, але і суспільній, економічній і просторовій. Найважливішим результатом його розвитку є зростання рівня та якості життя людей - як мешканців даного регіону, так і самих туристів.
Основу такого розвитку складає екотуризм (інакше зелений туризм, еко-етнотуризм. Це найчистіша форма подорожування, сприятливого для середовища, тому відбувається на просторах з найкращими природніми краєвидами та ландшафтами, безпосередньо сприяє охороні природного та культурного середовища даних регіонів, а його учасниками є люди з високою екологічною свідомістю і природною чутливістю. Екотуризм – це свідома подорож з метою пізнання, отримання задоволення і захоплення від прекрасних ландшафтів, споглядання диких звірят і рослин та вивчення місцевих звичаїв та культури, який, з однієї сторони, допомагає оберігати природнє середовище, а з іншої підтримує добробут місцевих мешканців.

В 2006 році ми розпочали співпрацю з об’єднанням “Центральний та Східноєвропейський Ґрінвейс” і наш представник також взяв участь у конференції CEG, яка відбулась в жовтні 2006 року в місті Пловдів (Болгарія), на якій зробив презентацію організації та розповів про наші наміри щодо реалізації подібних шляхів на території Прикарпаття, концепція прокладення яких на стадії розробки. Результатом зібрання було підписання Сопронської декларації.

Розроблена нами концепція побудована на принципах сталого розвитку (sustainable development) – екологічно зорієнтованого місцевого економічного розвитку. Означення маршрутів на місцевості збільшить приїзд туристів, що змусить місцевих мешканців розвивати сферу послуг (проживання, харчування, прокат тощо), стимулюватиме до охорони природи, збереження ландшафтів і зменшення вирубок лісу та сприятиме використанню інших місцевих ресурсів. Як результат – розвиватиметься підприємництво, створюватимуться додаткові робочі місця і джерела доходів, активізуються місцеві громади, розвиватимуться місцеві ініціативи, стимулюватиметься відновлення та охорона традиційних ремесел, налагоджуватиметься співпраця між місцевостями та регіонами.
Ми виступаємо також за обмеження приватно-промислової діяльності в певних гірських районах області, до яких ми пропонуємо віднести місцевості, які лежать у високогір’ї (наприклад, починаючи з висоти 1000-1200 м над рівнем моря), місця поблизу відомих історичних чи природних пам’яток: скель, водоспадів тощо (в радіусі 1-2 км) та екотуристичні шляхи (для прикладу, по периметру до 0,5-1 км). На даних територіях необхідно залишити натуральне середовище і споруджувати на них виключно будівлі, які слугуватимуть туристам для тимчасового перепочинку (туристичні притулки, колиби тощо).
Основу туризму в регіоні, на наш погляд, мають становити самобутня природна та історична спадщина, унікальні місцеві звичаї та культура, мальовничі краєвиди та збережена флора і фауна, а не кількість гірськолижних витягів та туристичних комплексів. Безумовно, дані об’єкти потрібні, але вкрай необхідно обмежити їхню кількість та величину до таких розмірів, щоб вони не завдавали шкоди природному середовищу і не гальмували місцевий розвиток. Основу нічліжної бази в районах повинні становити самобутні сільські садиби місцевих мешканців. Тільки в такому випадку ми зможемо зберегти свою ідентичність і наші терени залишаться цікавими для туристів.

Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy (спільно з ЦОТГ ПТТК)

У продовження реалізації підписаного в 2002 році “Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією”, в 2006 році ми стали партнерами Проекту “Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy”, який отримав фінансування від Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

Під час реалізації Проекту відбулось навчання в Польщі для прeдcтaвникiв aдмiнicтрaцiї oблacті і гiрcькиx райoнiв, члeнiв cycпiльниx oргaнiзaцій та мeшкaнцiв гiрcькиx територій, а також були проведені знакувальні роботи на Україні (300 км шляхів). Окрім цього, за участі партнерів проекту, видана туристична карта Ґорґани мірилом 1:50000 та путівник по Українських Карпатах "Гори Гуцульщини" в трьох мовних варіантах – польському, англійському та українському.

Детальніше з Проектом можна ознайомитись на сайті http://www.ukraina.gory.info.

Схема маршрутів (2 Мб)

Зелені стежки Прикарпаття (спільно з Івано-Франківською ОДА)

Наприкінці 2006 р. розроблений за участю Фундації проект "Зелені стежки Прикарпаття" пройшов конкурсний відбір і був включений до Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007 – 2010 роки, фінансування якого передбачається у 2008-09 рр.
Мета Проекту - через відновлення туристських маршрутів відновити також пов’язану з ними інфраструктуру туризму. Проектом передбачено, за рахунок коштів державного та обласних бюджетів, очищення і маркування стежок, встановлення дороговказів та інформаційних таблиць, побудова нових притулків для туристів та реконструкція лісових будинків, що не експлуатуються, обладнання місць відпочинку та інше.
За нашими планами, створена мережа знакованих туристських шляхів на території області налічуватиме близько 70 маршрутів і матиме протяжність коло 900 км, охоплюватиме 2 природних парки, 1 ландшафтний і 2 ботанічних заказники.
Передбачається відбудова семи та реконструкція п’яти лісових будиночків у туристичні притулки, а також видання карт, буклетів з інформацією про маршрути та найбільш цікаві місця.

2007 © Фундація "Карпатські стежки"